| Сучасні сорти ячменю за сприятливої погоди і дотримання всіх вимог агротехніки здатні забезпечувати одержання 7,0-8,0 т/га зерна. Для цього необхідне формування певної структури агрофітоценозу цієї культури. Зокрема, кількість продуктивних стебел має становити 650-700 шт./м2, кількість зерен у колосі – 19-20 шт., маса 1000 зерен – 48-50 г (враховуючи сортові особливості). Для одержання такого рівня структурних елементів урожаю ячменю необхідно усі технологічні заходи спрямовувати на появу дружних і своєчасних сходів, забезпечення рослин елементами живлення, досягнення оптимального розвитку 2-3 синхронно розвинених стебел на 1 рослину, захист посівів від бур’янів, хвороб і шкідників.Біологічні особливості і ґрунти. Ячмінь ярий – найбільш скоростигла, самозапильна зернова культура. Енергія кущення у рослин вища, ніж у пшениці та вівса. Культура невибаглива до тепла, посухостійка. Насіння починає проростати за температури повітря 1-30С, сходи в польових умовах можуть з’являтися при 4-50С і витримують заморозки до – 3-4°С, за температури – 6-80С спостерігається пожовтіння листків.Ячмінь ярий відзначається високою пластичністю і добре росте на різних ґрунтах. Але кращими є структурні родючі ґрунти з глибоким гумусовим горизонтом і нейтральною (рН 6,5-7) реакцією. Пивоварний ячмінь дуже чутливий до родючих ґрунтів, його не слід висівати на сильнокислих (рН 3-4) і кислих (4-4,5) ґрунтах. | Коренева система ячменю відносно слаборозвинута, має невисоку здатність засвоювати поживні речовини. Рослини ячменю слабоконкурентні до бур’янів, тому його потрібно сіяти після чистих удобрених попередників. Кращими попередниками для нього є цукрові буряки, кукурудза на зерно і силос, картопля та інші просапні, а також зернобобові культури, під які вносили добрива.При виборі попередника необхідно враховувати, на які цілі буде використаний урожай. Ячмінь, зерно якого призначене для пивоварного виробництва, краще розміщувати після просапних культур: у цьому разі отримують не тільки високу врожайність, але й зерно з добрими пивоварними якостями. Для продовольчих цілей і на корм тваринам ячмінь можна висівати і після зернобобових культур, тоді в зерні його буде підвищений вміст білкових сполук. Розміщення ярого ячменю в короткоротаційних сівозмінах у повторних посівах знижує його врожайність. | Основний обробіток ґрунту під ячмінь після зернобобових попередників складається зі своєчасного лущіння стерні і наступної зяблевої оранки. Лущіння стерні проводять дисковими знаряддями на глибину 6-8 см.За наявності багаторічних бур’янів здійснюють повторне дискування, на глибину до 10-12 см і більше. Зяблеву оранку потрібно проводити плугами з передплужниками на глибину 20-22 см у серпні або в першій половині вересня. За незначного засмічення однорічними бур’янами і достатнього зволоження доцільно проводити оранку на глибину 14-16 см, а також застосовувати безполицевий (поверхневий) обробіток.Після кормових і цукрових буряків на відносно чистих від бур’янів площах проводять безполицевий обробіток ґрунту дисковими, чизельними або ж плоскорізними знаряддями без попереднього лущіння ґрунту, а у західній частині Лісостепу доцільнішим є застосування оранки, як ефективного заходу в боротьбі з бур’янами.За вирощування ячменю після кукурудзи застосовують дискування лущильниками на глибину 6-8 см у двох напрямках із наступною оранкою на 20-22 см. За наявності на поверхні поля великої кількості стебел кукурудзи оранку виконують ярусними плугами.Важливою умовою підготовки ґрунту під ярий ячмінь є проведення основного обробітку в осінній період, оскільки перенесення його на весну призводить до запізнення з сівбою і, як наслідок, недобору урожаю. Але якщо основний обробіток не був виконаний з осені, навесні необхідно провести поверхневий обробіток дисковими знаряддями, не допускаючи значного розриву з передпосівним обробітком комбінованими агрегатами або знаряддями, до складу яких входять шлейфи й котки з метою якісного вирівнювання поверхні та ущільнення ґрунту. За таких умов ці роботи слід виконувати у максимально короткі терміни, щоб уникнути значного запізнення з сівбою.Передпосівний обробіток ґрунту в технології вирощування ячменю ярого диференціюється залежно від ґрунтово-кліматичних умов і ступеня окультуреності ґрунту. На перезволожених важкого гранулометричного складу ґрунтах і в умовах прохолодної затяжної весни передпосівний обробіток ґрунту полягає у його розпушуванні на 5-6 см і доведенні, в міру доспівання, до посівного стану. На легких ґрунтах і в посушливих умовах допосівний обробіток спрямовується на збереження вологи, що досягається шляхом йога мінімалізації з використанням комбінованих ґрунтообробних агрегатів. | Удобрення. Серед зернових культур ячмінь досить вимогливий до елементів живлення, особливо йому потрібна велика кількість легкодоступних поживних речовин у початковий період росту і розвитку. Дослідами встановлено, що на кінець періоду кущіння рослини ячменю поглинають близько половини азоту і фосфору та 75% калію від загальної потреби.Під ярий ячмінь вносять повне добриво, де найважливіше значення має азот, дози якого слід диференціювати залежно від рівня родючості ґрунту, попередника і особливо його удобрення. На високих агрофонах, які мають місце за вирощування просапних культур, дози добрив, у тому числі азоту, повинні бути відносно меншими, ніж після стерньових та інших попередників. Високий рівень живлення призводить до раннього вилягання посівів. Добрива впливають на біохімічний склад зерна. Це потрібно враховувати за умови вирощування ячменю на пивоварні цілі.За узагальненими результатами досліджень наукових установ Лісостепу, під ячмінь слід вносити добрива в дозах N 45-60Р45-60К45-60. При цьому азот доцільно вносити роздрібнено: частину дози (50%) разом із повною дозою фосфорних та калійних добрив до сівби, а другу частину – у вигляді підживлення на IV етапі органогенезу.На площах після цукрових і кормових буряків позитивним є заорювання побічної продукції, яка забезпечує підвищення врожаю зерна ячменю на 0,5-0,8 т/га. | Підбір сортів і підготовка насіння до сівби. У останні роки, крім традиційного використання зерна ячменю на фураж і виготовлення крупи, різко збільшується його застосування для виготовлення пива.У зоні Лісостепу за вирощування ячменю на фураж перевагу слід віддавати сортам, які характеризуються підвищеним вмістом білка, високою продуктивністю, генетичним потенціалом врожайності 6,0—8,0 т/га, екологічною пластичністю. Серед них найбільш адаптованими для цієї зони є сорти: Варіант, Вінницький, Водограй, Здобуток, Персей, Приазовський, Созонівський.За вирощування на пивоварні цілі перевагу доцільно віддавати таким вітчизняним сортам: Миронівський 92, Аскольд, Пам’ятний, Оболонь, Гетьман, Чудовий, Вакула, Чарівний, Бадьорий, Джерело, Носівський 21, Корона, Аспект, Авгіт, Виклик, Віват, Віскор, Сонцедар, Соборний, Геліос, Юкатан, Етикет, Козак, Казковий, а також зарубіжним: Скарлет, Токада, Форум, Невада, Пеяс, Толар, Целінка, Султан, Адажіо, Пасадена, Євро- стандарт, Престиж, Жозефін.При підготовці насіння до сівби для його протруєння, яке є одним із основних елементів інтегрованого захисту посівів від шкідливих організмів, використовують препарати системної дії. Ефективним є також оброблення насіння біостимуляторами росту і штамами азотфіксуючих бактерій, але при цьому протруєння насіння слід провести за 10-12 днів до оброблення цими препаратами. | Сівба. Сівбу проводять відкаліброваним насінням 1-го класу посівних кондицій з високою масою 1000 зерен.Сіяти ячмінь слід у ранні строки (на 2-3-й день після початку весняно- польових робіт), закінчуючи роботи впродовж 4-5 днів.Оптимальна температура для з’явлення сходів ячменю 18-25 °С. Після проходження стадії яровизації у фазі сходи – колосіння найсприятливішою для нього температурою є 20—22 °С, а при достиганні – 20-25 °С. Тому ячмінь для проростання насіння потребує порівняно низької температури, витримує приморозки та краще інших зернових культур реагує на ранні строки сівби.Запізнення на 5-10 днів із сівбою ячменю затримує колосіння на 6-9 днів та на 3-6 днів настання молочної стиглості, що зумовлює недобір урожаю на 0,05-0,08 т/га на кожен день запізнення, а за посушливої весни цей недобір може становити 0,12-0,15 т/га.Найкращий спосіб сівби ячменю буде той, який забезпечить рослинам оптимальну площу живлення, за якої вони найефективніше використовують поживні речовини, вологу, сонячне світло й тепло. У лісостеповій зоні найпоширеніший звичайний рядковий спосіб сівби з міжряддям 15 см і вузькорядний – з міжряддям 7,5 см.Норми висіву та глибина загортання. У ячменю енергія кущіння вища, ніж у пшениці ярої та вівса, продуктивна кущистість становить 2-3. Для пивоварного ячменю висока кущистість небажана.Норму висіву у виробничих умовах необхідно встановлювати диференційовано з урахуванням різних факторів: родючості та вологості, сорту і класу насіння, агротехнічних строків сівби, глибини загортання насіння рівномірності розподілу його по площі, якості обробітку і забур’яненості ґрунту та ін.У загущених посівах в умовах достатнього зволоження рослини ячменю вилягають і дають низький врожай щуплого і дрібного зерна. За надмірного зволоження в рослин може продовжуватися пагоноутворення тоді, коли перші пагони досягли повної стиглості, тобто густота стеблостою зростає внаслідок пізнього кущіння.В умовах недостатнього зволоження у надто загущених посівах рослини ячменю передчасно достигають, знижують урожай і також дають щупле та дрібне зерно, а в посушливі роки такі посіви навіть гинуть. Різко знижується врожай ячменю при зрідженні посівів.Норму висіву ячменю ярого на родючих ґрунтах, де рослини краще кущаться, за оптимальних умов зволоження необхідно зменшувати до 3-4 млн схожих насінин на гектар, а на менш родючих ґрунтах, де у рослин відмічено слабку кущистість, норму висіву збільшують до 4,5—5,0 млн га. Ці норми зменшують на 10-15%, якщо підсівають у ячмінь багаторічні трави.За сприятливих умов оптимальна глибина загортання насіння становить 3-4 см. На холодних, вологих, важких ґрунтах, а також за ранніх строків сівби глибину зменшують на 1,0-1,5 см, на добре прогрітих, легкого гранулометричного складу ґрунтах та при пересиханні верхнього шару ґрунту, при запізненні з сівбою глибину збільшують на 1 -2 см. | Найкращий спосіб сівби ячменю буде той, який забезпечить рослинам оптимальну площу живлення, за якої вони найефективніше використовують поживні речовини, вологу, сонячне світло й тепло. У лісостеповій зоні найпоширеніший звичайний рядковий спосіб сівби з міжряддям 15 см і вузькорядний – з міжряддям 7,5 см.Норми висіву та глибина загортання. У ячменю енергія кущіння вища, ніж у пшениці ярої та вівса, продуктивна кущистість становить 2-3. Для пивоварного ячменю висока кущистість небажана. | Догляд за посівами включає цілий комплекс робіт, в який входять боронування, післяпосівне прикочування, захист від бур’янів, хвороб і шкідників, а на насінницьких посівах – видове та сортове прополювання.Для покращання умов проростання та появи дружних сходів відразу ж після сівби або одночасно з нею проводять коткування. Його виконують кільчасто-шпоровими, кільчасто-зубчастими котками в агрегаті з легкими боронами. На перезволожених, важких, схилових, здатних до запливання ґрунтах, а також за умов холодної затяжної весни коткування посівів проводити недоцільно.При утворенні кірки посіви боронують по діагоналі рядків. Залежно від гранулометричного складу ґрунту, щільності кірки використовують легкі або середні борони. Можливе також використання ротаційних мотик. Не рекомендується боронувати посіви після появи сходів, коли грунт надто вологий, насіння мілко загорнуте, а також при розміщенні посівів на легких ґрунтах чи при підсіванні багаторічних трав.Найважливішим складником догляду за посівами ячменю є боротьба з бур’янами, шкідниками та хворобами. Заданими наукових установ, бур’яни знижують урожайність культури на 10-20%. Такі самі розміри втрат спостерігаються при ураженні посівів шкідниками та хворобами.Обробіток посівів гербіцидами та інсектицидами проводять лише за наявності шкідливих організмів у кількостях понад економічні пороги шкодочинності, а фунгіциди застосовують тільки на основі результатів прогнозу розвитку хвороб і агробіологічного контролю за станом посівів. Підбір препаратів і строки їхнього застосування на посівах ячменю ярого розкрито в спеціальному розділі. | Збирання врожаю. Ячмінь збирають прямим комбайнуванням і роздільним способом. Пряме комбайнування застосовують при повній стиглості за вологості зерна 14-16%, а роздільний спосіб – у фазі воскової стиглості, за 30-38% вологості.Кращим строком збирання ячменю є такий, при якому одержано найбільшу масу найсухішого зерна з високими фізичними якостями. Встановлено, що через 7 днів після повної стиглості, коли фізіологічний зв’язок насіння з рослиною припиняється, крохмаль частково переходить у розчинні форми вуглеводів, що призводить до зменшення його кількості в зерні й маси 1000 зерен.Роздільний спосіб дає змогу розпочати збирання на 3-5 днів раніше. Особливо необхідне роздільне збирання на забур’янених площах та підсіві багаторічних трав. Між скошуванням та підбиранням валків не слід допускати розриву більше 3-4 днів, особливо для пивоварних сортів. |
