| Сорго – теплолюбна культура, мінімальна температура проростання насіння 10-12 °С, оптимальна – 20-25°С. Поспішність з сівбою, коли температура ще нестійка і може періодично знижуватися нижче зазначених границь, призводить до загибелі частини насіння і зрідженості стеблостою. Заморозки 2-3°С згубно діють на сходи і недостиглі волоті. Сорго значно легше, ніж інші польові культури, переносить посуху, суховії і високі температури. На утворення одиниці врожаю воно витрачає менше вологи, ніж кукурудза. Низький транспіраційний коефіцієнт, вузькі й довгі листки, мілкі продихи, дрібноклітинна будова листка, восковий наліт на рослинах забезпечують йому високу пристосованість в умовах жаркого клімату. При сильній посусі ріст сорго припиняється до настання сприятливих умов. Після поливу або дощів рослини відновлюють вегетацію і дають добрий урожай. Незважаючи на високу посухостійкість, сорго добре реагує на зрошення. Важливою біологічною особливістю його як кормової культури є швидке відростання після скошування і вегетування до осінніх заморозків. Одержані експериментальні дані показують, що в умовах зрошення сорго і сорго-суданкові гібриди здатні давати 2,3 і навіть 4 укоси зеленої маси. До відмітних властивостей треба віднести і те, що до достигання зерна листки і стебла залишаються зеленими і соковитими, добре силосуються. | У сівозміні при своєчасному, якісному обробітку ґрунту, застосуванні гербіцидів і добрив сорго на поливних землях можна розміщувати після озимих культур, зернобобових, багатокомпонентних сумішок, кукурудзи, картоплі, овочевих, коренеплодів, післяукісних і післяжнивних культур. Сорго не знижує помітно врожаю при беззмінному вирощуванні протягом 4-5 років. | Сорго невимогливе до ґрунту. Воно добре росте як на легких піщаних, так і на важких глинистих ґрунтах, кращими є чорноземи звичайні і супіщані. Рослини сорго здатні витримувати підвищену концентрацію ґрунтових солей, тому культура може рости і на засолених ґрунтах, сприяючи їх розсоленню. | Після стерньових попередників складається із післязбирального лущення стерні та зяблевої оранки на 27-З0 см. Після кукурудзи та інших просапних культур, які пізно збирають, ґрунт обробляють дисковими знаряддями для боротьби з поверхневим ущільненням і подрібнення післяжнивних решток, а потім проводять глибоку зяблеву оранку. Поля, призначені під сорго, восени вирівнюють. Весняний допосівний обробіток ґрунту включає боронування і 2-3 суцільні культивації: першу на глибину 12-14, другу – на 10-12 см і передпосівну – на глибину загортання насіння. Культивації бажано поєднувати з коткуванням. При обробітку ґрунту під сорго краще використовувати комбінований агрегат РВК.-3. Під передпосівний обробіток ґрунту вносять ґрунтові гербіциди: рамрод (8 кг/га) чи ерадикан 6Е (6?7 л/га). Проти двосім’ядольних і злакових багаторічників можна застосовувати лінурон (1,5-3 кг/га). | На формування 1 т зерна сорго- витрачає 25,7 кг азоту, 10 – фосфору і 30,8 кг калію. Для одержання більше 90 ц/га зерна сорго на південних чорноземах України треба вносити N100-120Р90К30, а на темно-каштанових ґрунтах – N120-150Р90-120К30-60. Ці норми коректують з урахуванням наявності поживних речовин у ґрунті. Фосфорні й калійні добрива вносять в основному під основний обробіток, азотні – диференційовано: 50% – під оранку, а другу половину, під передпосівну культивацію і в підживлення. На ґрунтах, де є загроза вимивання азоту, вносять його навесні під культивацію і в підживлення. | На поливних землях вирощується сорго зернове, цукрове і віничне. Зернове – низькоросле, цукрове і віничне – високоросле. Цукрове сорго забезпечує високий урожай зеленої маси з великим вмістом цукру. При вирощуванні на зерно кращими сортами і гібридами на поливних землях України є: Вавіген 100, Віничне 623, Віничне раннє, Донське 35, Зерноградське 3, на зелений корм і силос – Ювілейне, Кормовий 5 і 74, Кубань 1, Сиваський 85, Силосне 3, Ставропольське 36, Одеський 220. Добре зарекомендували себе в умовах України і сорго-суданкові гібриди Соковитостеблий З, МСС-1, Утьос, Новатор 151. | Норму висіву встановлюють з урахуванням зональних рекомендацій, особливостей сорту, гібриду і схожості насіння. Оптимальна норма висіву зернового і силосного сорго при поєднанні зрошення і добрив має бути: для ранньостиглих сортів і гібридів – 300-350 тис./га насіння, середньостиглих – 250-300 і пізньостиглих – 150-200 тис./га. | На зерно і силос сорго сіють пунктирним способом з міжряддями 60-70 см, що дає можливість поливати дощуванням і поверхневим способом – по борознах. Практикують сівбу зернового сорго і з міжряддям 45 см. Низькорослі сорти зернового сорго висівають звичайним рядовим способом з міжряддям 15 см. Густота рослин – 400-800 тис./га і більше. Таким же способом сіють і сорго, що вирощується на зелений корм. Густота рослин – 600-800 тис./га і більше. На важких і середніх ґрунтах сорго сіють на глибину 4-5, а при підсиханні верхнього шару і на легких ґрунтах – до 6-8 см. Для одержання дружних сходів посіви коткують. Сіють сорго слідом за сівбою кукурудзи, коли температура ґрунту на глибині 8-10 см становить 12-14°С. Більш рання сівба, слідом за ранніми колосовими культурами, можлива при використанні гідрофобізованого насіння. | Сорго включає до- і післясходове боронування та 3-4 розпушування міжрядь. При останній міжрядній культивації проводять підгортання, яке сприяє знищенню бур’янів у рядках внаслідок присипання їх ґрунтом і утворенню великої кількості додаткового коріння. Враховуючи біологічну особливість культури та повільне наростання біомаси в перший місяць вегетації, з метою боротьби з бур’янами у фазі 3-5 листків, посіви необхідно обприскувати змінною сіллю 2,4-Д (2 кг/га). | За 12-15 днів до збирання врожаю на посівах зернового сорго проводять десикацію хлоратом магнію (5-10 кг/га) чи реглоном (2-4 л/га), норма витрати робочого розчину при обробці реглоном – 500-600 л/га. При використанні сорго на монокорм збирання починають у фазі воскової стиглості зерна. Застосовують косарки КУФ-1,8 або КПІ-2,4, на силос збирають комбайном КС-2,6. На зерно і насіння сорго збирають у фазі повної стиглості прямим комбайнуванням комбайнами типу СК-5 «Нива». На збиранні насіннєвого сорго використовують і соргозбиральну машину СМ-2,6, після збирання волотей силосним комбайном скошують листостеблу масу. | Закладається сорго на зберігання при вологості 14%. На сіно, сінаж та зелений корм сорго збирають на початку утворення суцвіть. На силос сорго скошують у фазі воскової стиглості зерна. На випас використовується отава соргових культур, при цьому, небажано заганяти на поля голодних тварин, так як існує можливість отруєння глюкозидами. У скошених рослин глюкозиди руйнуються протягом 30-60 хвилин, тому протягом збирання, транспортування та роздачі корму їх вміст стає безпечним для тварин. Випасання худоби можливе також після заморозків. | З нього виробляють борошно, крупу, спирт, крохмаль та інше. Із стебел цукрового сорго (містить до 18 % цукру) отримують патоку (сорговий мед). Зерно і зелену масу використовують на корм великій рогатій худобі. Солома використовується як сировина для виробництва паперу, картону, плетених виробів, віників, нею вкривають дахи, використовують на паливо, для загорож. З сухих стебел деяких видів отримують червону фарбу для обробки шкір. Треба зважати на те, що молоді рослини багатьох видів сорго отруйні. Сорго цукрове – чудова біологічна сировина для отримання етанолу. Переробка на цінні корми підприємствам тваринницької галузі. |