| Нині ячмінь озимий щороку в нашій країні висівають на площі 400-500 тис. га. Ячмінь озимий добре кущиться, ефективно використовує осінньо-зимові опади і порівняно з ярим дає більший урожай. За раціональної агротехніки він за врожайністю перевищує не тільки ярі зернові культури, а у сприятливі роки – і пшеницю озиму. Дозрівання його в середньому на 10-14 днів відбувається раніше, ніж пшениці озимої та ячменю ярого. Це сприяє зменшенню напруги у період жнив і дає змогу раніше, за принципом напівпару, приступити до обробітку полів під наступну культуру. Зерно ячменю озимого – відмінний концентрований корм для тварин, який багатий на крохмаль і білок. Проте ця рослина має недостатню морозо- й зимостійкість і при великих площах його масова загибель від несприятливих умов зимівлі може нанести серйозні збитки економіці підприємств. Одним із надійних методів успішного виробництва зерна ячменю озимого в умовах центральної і західної частин Лісостепу України є створення і впровадження нових, більш зимостійких високоврожайних сортів та оптимальних агропараметрів економічно вигідних технологій його вирощування.Біологічні особливості. Ячмінь озимий менш зимостійкий порівняно з озимою пшеницею і, особливо, з житом озимим. Для нього небезпечні морози нижче -12°С на вузлі кущіння. Для проростання насіння ячменю озимого потреба у воді становить 40-50% його повітряно-сухої маси, або менше, ніж для інших хлібних злаків. Насіння починає проростати за порівняно низької температури повітря – 1-30С.Ячмінь озимий сильніше, ніж пшениця, піддається впливу несприятливих умов ранньовесняного періоду. З настанням весняних теплих днів він швидко йде в ріст і інтенсивно кущиться.Підбір ґрунтів. Серед озимих зернових культур він найвимогливіший до ґрунтових умов. Особливо негативний вплив на його ріст і розвиток мають підвищена кислотність ґрунту та перезволоження. Кращі для ячменю озимого структурні ґрунти з середнім та високим вмістом поживних речовин і реакцією ґрунтового розчину, близькою до нейтральної (рН 6—6,5). Малопридатні для його вирощування піщані, кислі підзолисті ґрунти. | Ячмінь озимий характеризується слабкою чутливістю до попередників. Тому його можна розміщувати після кукурудзи на силос, гречки, зернових культур, після цукрових буряків і картоплі, багаторічних бобових трав на два укоси. | Залежно від попередника, типу ґрунту, погодних умов застосовується обробіток ґрунту з поєднанням операцій в одному агрегаті, що виключає зайве використання додаткової важкої техніки, яка руйнує структуру ґрунту і погіршує його агрофізичні властивості та економить до 10 л пального на 1 га.За достатньої кількості вологи у ґрунті може застосовуватися звичайна оранка, плоскорізний або чизельний обробіток. У районах недостатнього та нестійкого зволоження раціональніше застосовувати поверхневий обробіток сучасними комбінованими дисковими знаряддями, які за один-два проходи готують ґрунт до посівного стану.Після основного обробітку ґрунту іншими знаряддями незалежно від способу його проведення необхідно негайно довести ґрунт до посівного стану широкозахватними комбінованими агрегатами типу «Європак». Для передпосівного обробітку слід використовувати сучасні широкозахватні комбіновані агрегати, які у своєму складі мають знаряддя для знищення проростків бур’янів, вирівнювання і прикочування поверхні ґрунту та забезпечують високу якість обробітку.У польових агротехнічних дослідах лабораторії сортових технологій МІП обробіток ґрунту під посів ячменю озимого після кукурудзи на зелений корм комбінованим дисковим агрегатом УДА-2,4-20 за дотримання усіх інших параметрів технології (удобрення, хімічний захист, строк сівби) сприяв отриманню врожайності зерна сорту Аполлон у середньому за 2006—2008 рр. 5,0—5,7 т/га з умістом білка 14,7-15,2% за урожайності в контрольному варіанті (без добрив і хімічного захисту) 4,0 т/га. | Ячмінь озимий має порівняно короткий період вегетації, і його висока врожайність значною мірою визначається внесенням мінеральних добрив. На 1 т зерна з відповідною кількістю соломи в середньому поглинається 24 кг N, 15 – Р205, 30 — К2О, 6 – 10 – СаО і 3 – 5 кг MgО. Критичними періодами у живленні ячменю озимого є фаза кущіння та виходу в трубку. У цей час уміст основних елементів мінерального живлення в надземній масі і листі сягає максимуму. Надмірне азотне живлення також негативно позначається на морозо- і зимостійкості рослин та врожаї. Тому під ячмінь озимий треба вносити азотні добрива вроздріб: перед сівбою – не більше 20—25% загальної кількості діючої речовини від норми, а решту додають після відновлення весняної вегетації у підживлення, користуючись даними забезпеченості ґрунтів і рослин за результатами агробіологічного контролю за їх умістом. | Сортові ресурси та їхнє використання. У Державний реєстр сортів Укра їни на 2008 р. внесено 30 сортів ячменю озимого. Рекомендовані сорти для вирощування в Лісостепу: Борисфен, Ковчег, Сейм, Тутанхамон, Зубен, для умов західного регіону України: Основа, Паллідум 77, Трудівник. Сорти ячменю озимого ІЗТЗР НААН України на кормові цілі Широколистий, Кормовий, Дністер мають потенційну врожайність зеленої маси до 70,0 т/га, а у господарствах області на середніх агрофонах — 40,0 т/га. Зелена маса добре облистнена (до 47%), відзначається високим вмістом сирого протеїну (7,0-11,9%) та легкорозчинних цукрів (6,1-9,5%) в абсолютно сухій речовині. Вона характеризується оптимальним цукрово-протеїновим співвідношенням і добре поїдається худобою.Сучасні сорти ячменю озимого здатні в умовах виробництва забезпечити врожайність зерна 8,0—9,0 т/га. При підборі сортів для сівби перевагу потрібно надавати сортам, районованим в останні роки, що характеризуються високою продуктивністю, зимостійкістю, посухостійкістю, стійкістю до вилягання та проти хвороб: Сейм, Ковчег, Борисфен, Паллідум 77, Миронівський 87, Тутанхамон, Зубен.Підготовка насіння до сівби. Найбільш поширеними і шкодочинними хворобами ячменю є борошниста роса, сажкові хвороби (летюча, кам’яна), гельмінтоспоріозні плямистості (темно-бура, сітчаста, смугаста), ринхоспоріоз (облямівкова плямистість), карликова іржа, кореневі гнилі (гельмінтоспоріозна, фузаріозна, офіобольозна, церкоспорельозна), септоріоз, ураження якими призводить до втрати 20-40% врожаю зерна і погіршує його якість.Проти цих хвороб, джерелом інфекції яких є насіння, застосовують один із протруйників у встановлених нормах, що рекомендовані до використання згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на поточний рік.Іншим важливим чинником підготовки насіння ячменю озимого до сівби є його ретельне очищення і калібрування, щоб забезпечити високу якість посівного матеріалу, який відповідає вимогам чинного ДСТУ 2240- 93 «Насіння культур. Сортові та посівні якості». | Строки сівби. У жодної із зернових культур строки сівби не мають такого важливого значення, як у ячменю озимого. Порівняно з озимою пшеницею сівба ячменю озимого повинна проводитись у ще більш стислі строки. Оптимальним строком сівби для Центрального Лісостепу України є кінець вересня – перша п’ятиденка жовтня. Так у польових дослідах Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла в середньому за 2006-2008 рр. максимальні урожаї ячменю озимого одержано за сівби 30 вересня – 5 жовтня.Норми висіву. Норму висіву слід встановлювати з урахуванням родючості ґрунту, якості підготовки його до сівби та удобрення. На високому агрофоні за більшої густоти посіву виникає небезпека вилягання рослин, а на низькому – кращий результат забезпечує підвищена норма висіву. На підставі агротехнічних дослідів МІП встановлено оптимальну норму висіву насіння ячменю озимого в межах 4,0-5,0 млн схожих насінин на 1 га, яка забезпечує формування 600-700 продуктивних стебел на 1 м2 і максимальну врожайність. | Способи сівби. Серед способів сівби ячменю озимого найпоширенішим є звичайний рядковий з міжряддям 15 см. Обов’язковим прийомом сівби в умовах Лісостепу повинно бути залишення технологічної колії для проходів агрегату з догляду за посівами. Технологічну колію утворюють, закриваючи відповідні сошники сівалки, враховуючи ширину колії і технологічного захвату агрегатів з догляду за посівами культури.Високу агрономічну й економічну ефективність сівби забезпечують сівалки точного висіву. Однією з кращих вітчизняних є зернова сівалка «Клен» з шириною міжрядь 12,5 см.Глибина загортання насіння. Глибина загортання насіння повинна бути такою, щоб насіння лягло на тверде вологе посівне ложе, але не глибше 5 см. Мілке загортання насіння призводить до формування відкритого вузла кущення і вимерзання рослин. Унаслідок пересихання посівного шару ґрунту за мілкого загортання насіння часто спостерігається пони-жена польова схожість. За надмірно глибокого загортання насіння сходи з’являються із запізненням, вони кволі, відстають у рості, часто випадають, унаслідок чого посіви зріджуються. | Догляд за посівами. Після сівби при недостатньому зволоженні, посіви коткують важкими котками, а при задовільних запасах вологи – кільчастошпоровими. Узимку уважно стежать за станом перезимівлі рослин. Найбільш поширений і достовірний спосіб оцінки стану озимих є метод відрощування рослин у монолітах, а також більш прості і нетрудомісткі методи водного відрощування, діагностика за конусом наростання.При догляді за ячменем озимим у весняний період важливо своєчасно визначити площі озимих, які слід зберегти, і ті, які будуть підсіватись і пересіватись. Пересіву піддягають посіви з густотою менше 150 рослин, а також ті, які у фазі 1-2 листків мають 250-300 рослин на 1 м2. Площі з добре розвинутими рослинами з густотою 150-200, а також нерозкущені 300-350 рослин на 1 м2 в умовах раннього часу відновлення весняної вегетації збе-регти, а за умов пізнього – підлягають ремонту.За дефіциту сортового насіння або в цілях отримання цінного фуражного зерна підсів можна зробити сортами неполягаючого гороху. Підсів і пересів проводиться в дуже ущільнені строки – не більше 2 діб із початку весняно- польових робіт. Підсівати краще сівалками з однодисковими сошниками, які якісніше загортають насіння і менше пошкоджують рослини.Завдяки тому, що в зоні Лісостепу України ячмінь озимий висівають у пізніші строки, ніж пшеницю озиму, великої загрози посівам шкідники не завдають. Але за умов тривалої теплої осені посівам можуть загрожувати злакові мухи, злакові попелиці, жужелиці. Необхідно провести крайове або вибіркове обприскування таких посівів у фазі 2-3 листків одним із інсектицидів, що ввійшли до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» на поточний рік.У весняно-літній період рослини озимого ячменю можуть уражуватися борошнистою росою, септоріозом і гельмінтоспоріозними плямистостями, карликовою іржею. У таких випадках посіви необхідно обробити одним із фунгіцидів, що увійшли до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». У системі захисту посівів ячменю від хвороб та шкідників перевагу слід віддавати селекційним, організаційно-господарським і агротехнічним заходам, основними елементами яких є використання для сівби хворобостійких сортів, що зменшує наростання збудників хвороб і кратність хімічних обробок, розміщення посівів після кращих попередників, використання для сівби насіннєвого матеріалу високих посівних кондицій, застосування мінеральних і органічних добрив, своєчасний і якісний обробіток ґрунту (знищення бур’янів і падалиці, що є резерваторами збудників плямистостей та місцем накопичення злакових мух та інших шкідників), сівба у стислі оптимальні строки, дотримання встановлених норм висіву. | Збирання врожаю. Із зернових колосових культур ячмінь озимий достигає раніше за інших. Передчасне збирання викликає значний недобір урожаю. Запізнення зі збиранням врожаю призводить до великих втрат зерна. Його починають за вологості зерна не більше 16—18%, але краще вести обмолот, коли зерно має 15-14% вологи. Якщо багато підгонів, або поля засмічені бур’янами, урожай збирають роздільним способом. Зріз проводять на висоті 20-22 см. Через 3-4 дні відбувається обмолот валків. Слід зазначити, що роздільний спосіб збирання дещо дорожчий, ніж пряме комбайнування.Важливою вимогою при збиранні врожаю зерна є недопущення втрат і пошкодження зерна. Часто через недотримання вимог втрати зерна досягають значних розмірів. Якщо на полі на 1 м2 залишається 8-10 колосків, то втрати зерна на 1 га становлять 150-200 кг. А відтак через порушення регулювання вузлів комбайна, наявності щілин втрати зерна в солому або полову, або і на ґрунт досягають 100-150 кг. Таким чином, загальні втрати зерна становлять щонайменше 250-300 кг/га.Молотильне відділення комбайна треба ретельно підготувати і відрегулювати на повне вимолочування і не допускати травмування зерна. Зменшення обертів барабана комбайна до 700-900 об./хв знижує травмованість зерна в межах 18-25%. З урахуванням значних коливань вологості зерна у першу і другу половини дня також необхідне регулювання деки комбайна.Отже, дотримання і регулювання систем комбайна дасть можливість зібрати урожай без втрат і з високою його якістю. |