| Гарбуз цінний дієтичний продукт харчування. Його споживають у сирому (м’якоть, сік), вареному, пареному вигляді, солять, маринують тощо. Найбільш цінні плоди з жовтим чи оранжевим м’якушем, що багаті на каротин (більше ніж у моркви). М’якуш містить 4-8% цукру, значну кількість вітамінів (С, В,, В2, В5, В9, Е, РР, Dта ін.), білку, целюлози, фітонцидів. Вміст мінеральних солей в межах 0,4-0,8%. Завдяки гармонійному поєднанню вуглеводів, білків, мінеральних солей і ферментів гарбуз добре засвоюється організмом. Гарбуз відноситься до теплолюбних рослин,проте порівняно з кавуном і динею менш вимог ливий до тепла, більш холодостійкий. Насіння починає проростати при температурі 10-12°С, сходи менше страждають від приморозків. Оптимальна температура для росту рослин 22-25°С. Жарку погоду переносить добре.Гарбуз також менш посухостійкий порівняно з кавуном і динею. У сухі роки на одній рослині зав’язується 1-2 плоди, а при достатньому зволоженні їх є 3-4 і більше.Він менш вимогливий до світла, добре росте в умовах короткого і довгого дня. Дає високий урожай при суміжному вирощуванні з кукурудзою, картоплею та іншими культурами | Кращими попередниками для гарбуза є озимі зернові, зернобобові культури, картопля, коренеплоди, однорічні трави на зелений корм. Недопустиме розміщення після гарбузових. Можна висівати у міжряддях кукурудзи, картоплі, квасолі, бобів, кормових і столових буряків.C14 | Гарбуз добре родить на супіщаних, легкосутлинкових родючих грунтах з нейтральною реакцією. Не витримує засолення і перезволоження+E14 | Після збирання стерньових попередників поле лущать, через два тижні орють на глибину 25-30 см. Після просапних відразу орють на зяб. Навесні закривають вологу і проводять дві-три культивації для вирівнювання грунту та знищення бур’янів.F14 | Під зяблеву оранку вносять по 20-40 т/га гною і фосфорні (Р45-60) та калійні (К45-60) добрива. Азотнідобрива (N45-60) краще внести навесні під один з поверхневих обробітків грунту. | Твердокорі сорти гарбуза характеризуються підвищеним умістом цукру і врожайністю. До найпоширеніших твердокорих сортів гарбуза належить Мигдальний 35 — середньостиглий. Плоди сплюснуті, середнього розміру, масою 5—7 кг, з гладенькою поверхнею. Стиглі плоди оранжево-червоні з світло-коричневими смугами. М’якуш жовтий з оранжевим відтінком, солодкий, містить 5—6% цукрів. Районований у більшості областей.Мозоліївський 15 — середньостиглий посухостійкий. Плоди овальні, середнього розміру, масою 5—7 кг зі слабкоребристою, поверхнею cтиглі жовто-оранжеві з широкими смугами. М’якуш містить близько 7% цукрів. Районований у лісостеповій і степовій зонах.Український багатоплідний — скоростиглий, посухостійкий. Плоди короткі, овальні, зі слабкоребристою поверхнею, стиглі — з широкими оранжевими смугами. М’якуш містить 5—6% цукрів. Районований у лісостеповій зоні За достатньої вологості ґрунту слід висівати намочене насіння. Насіння намочують у воді за температури 25—30 °С упродовж 30 хв, а потім витримують під брезентом за температури 30—40 °С. Перед сівбою насіння підсушують. Насіння баштанних культур перед сівбою завчасно протруюють апроном 350 Fs, т. к. с. — 2,0 л/т. Насіння відбирають з добре достиглих, здоровихтипових для даного сорту плодів. Схожість має бути не нижчою, ніж 90%. Для підвищення енергії проростання та схожості, прискорення розвитку рослин перед сівбою застосовують повітряно-тепловий обігрів впродовж 6-8.діб. Для ранньої сівби використовують сухе насіння, для пізніших строків перед сівбою насіння замочують у воді для повного набухання.Насіння перед сівбою протруюють ТМТД (5 кг/т). | Сіють гарбуз, коли температура ґрунту на глибині 10 см досягне 12—14 °С. Строк сівби – кінець квітня – початок травня, коли грунт прогрівся щонайменше до 10-12°С і мине небезпека весняних приморозків. Норма висіву — 3—5 кг/га. | Сіють гарбуз широкорядним способом за схемою 210×210, 210×140, 140×140, по 2-3 насінини за допомогою сівалок СУПН-8, СПЧ-б. Глибина загортання 5-6 см, а в суху погоду – до 8 см.J14 | Зразу ж після сівби поле коткують. Через 4-5 днівпроводять досходове боронування для знищення бур’янів у фазі білої ниточки. Перший міжрядний обробіток на глибину 5-6 см проводять, коли позначаються рядки, другий – через 10-15 днів на глибину 10-12 см, третій і четвертий через 12-15 днів після попереднього, зменшуючи глибину до 5-6 см.У фазі першого справжнього листка посіви прополюють від бур’янів і проривають, залишаючи в гнізді 1-2 найкраще розвинутих рослини. При потребі посіви прополюють вдруге. | Збирають гарбуз столовий при повній стиглостіплодів до настання приморозків. На корм можна використовувати окремі плоди швидше – при досягненні великих розмірів. Достиглі плоди добре зберігаються впродовж 3-4 місяців у сухих приміщеннях або буртах. Оптимальна температура для зберігання 3-4°С. Краще зберігаються такі сорти: Мозоліївський 15, Український багатоплідний, Мигдальний 35. | Плоди гарбуза використовують на корм у свіжому і засилосованому вигляді. Зберігають їх упродовж трьох-чотирьох місяців за температури З—4 °С у сухих приміщеннях або в буртах. Плоди перекладають соломою. Для силосування плоди гарбуза подрібнюють і добре перемішують з половою або січкою ярої соломи та з подрібненими стеблами кукурудзи, зібраної на зерно. Завдяки щільності м’якоті та біохімічним особливостям гарбуза зберігаються краще за інших баштанних рослин, звичайно 2–6 місяців. У період зберігання в їх плодах протікає післязбиральної дозрівання та інші біохімічні процеси. Зокрема, відбувається гідроліз крохмалю, у результаті чого в плодах збільшується кількість Сахаров, поліпшуються їх смакові і поживні якості. Тому сорти гарбуза, які не мають у момент збирання крохмалю або з вмістом його в незначних кількостях (Мозолеевскій 15, Український багатоплідних, Мигдальний 35), рекомендується переробляти відразу ж після знімання й протягом 1–3 місяців зберігання. Ці сорти непридатні для тривалого зберігання, хоча окремі плоди їх можуть зберігатися до травня. Гарбузи іншої групи сортів, наприклад Їдальня зимова А-5, Грибовська зимова 31, які прибирають і закладають на зберігання у незрілому стані і які містять значну кількість крохмалю, рекомендується переробляти після тривалого терміну зберігання, через 2,5–3 місяці після збирання, то Тобто після того, як крохмаль гідролізується. Ці сорти придатні для тривалого зберігання протягом 4–6 місяців. На зберігання закладають здорові, без механічних пошкоджень лежкоспособние плоди. Вони повинні бути з добре визрілий плодоніжкою і твердою корою. Краще зберігати гарбуза в сухому провітрюваному спеціальному підвалі на стелажах, вистелених соломою, при температурі +3 … +10 ° С і відносній вологості повітря 60–85%. Класти на стелажі гарбуза слід плодоніжкою вгору в один ряд, так, щоб плоди не стикалися один з одним. Добре вони зберігаються в траншеях і в скиртах соломи або сіна, контейнерах, ящиках з прошарком соломи і вкладені в один ряд. У траншеях ставлять вентиляційні труби, дно вистилають соломою. Нею ж (шаром 20–25 см) зверху закривають плоди. З настанням заморозків траншею утеплюють землею. У домашніх умовах гарбуза зазвичай зберігають у теплих затінених місцях житлових приміщень (комору, прихожа), утеплених сараях. Але можна зберігати і в умовах міської квартири. Окремі сорти гарбуза твердокорі і не псуються в опалювальних приміщеннях в теплому місці протягом 4 — 5 місяців. | Зрілі плоди широко використовують для приготування продуктів: гарбузи мариновані, пюре з гарбузів, пюре з гарбузів і моркви, повидло з гарбузів, варення з гарбузів, мармелад з гарбузів і ревеню, напій гарбузовий, сік гарбузовий, цукати, гарбуза сушені та ін.N14 |