Біологічні особливості | Попередники | Грунти | Обробіток ґрунту | Удобрення | Добір сортів. Підготовка насіння до сівби | Строки сівби, норми висіву | Способи сівби | Догляд за посівами | Збирання врожаю | Зберігання врожаю, покращення якості | Переробка врожаю |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Аніс звичайний (ханус, гануш) (Pimpinela anisum L.) — однорічна трав’яниста рослина родини селерових (Apiaceae), заввишки 50-70 см (рис. 72). Порівняно вибагливий до тепла. Насіння починає проростати при прогріванні ґрунту до 4 – 5 °С, але дружні сходи масово з’являються при температурі 10— 15 °С. Сходи витримують заморозки до мінус 7 °С. Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 24 – 25 °С. | Посіви анісу розміщують після озимих зернових, просапних культур, однорічних трав і C6. | Кращими грунтами для нього є легкі і середньо-суглинкові за гранулометричним складом чорноземні грунти з нейтральною або лужною реакцією. Непридатні для нього важкі глинисті і легкі піщані грунти.E6 | Основний обробіток грунту полягає в 1-2-хлущеннях і оранці на глибину 25-27 см. Рано навесні поле культивують. Передпосівний обробіток проводять комбінованими агрегатами. | Аніс дуже реагує на внесення добрив. Фосфорні і калійні добрива (Р45-60К45-60) вносять під оранку. Азотні (N45-60) – під весняну культивацію. Якщо аніс розміщують після неудобрених попередників, дозу добрів збільшують до N90-120 Р90-120 К90-120. Органічні добрива краще застосовувати під попередник. | У виробництві поширений сорт Артек. Щоб підвищити енергію проростання насіння , схожість і прискорити післяжнивне дозаривание , проводять їх повітряно- тепловий обігрів , який починають з настанням сонячних днів. Насіння обігрівають на сонці 2-3 діб , розсипавши їх на брезенті тонким шаром (5-7 см) , через кожні 2-3 год їх перемішують. На ніч насіння вкривають брезентом.Семена анісу при проростанні поглинають багато води ( 120-137 % абсолютно сухої маси). Процес набухання і проростання йде повільно через особливої ??будови плодів і насінної оболонки , труднопроніцаемой для води і повітря. Тому за місяць перед висівом насіння замочують протягом 3-4 діб , міняючи воду через кожні 6-8 ч. Пророслі насіння поміщають в холодильник , де вони проходять часткову яровизацію ( за 18-20 діб). Завдяки цьому сходи анісу з’являються на 10 – 12 -у добу після сівби, а без підготовки насіння – на 17 – 20 -у добу. | Норма висіву залежить від способу сівби. При широкорядному висівають 10-12 кг/га (1,8 млн./га), рядковому – 18-22 кг/га (3,4 млн./га). Строк сівби – ранній, одночасно з ранніми зерновими культурами. Запізнення із сівбою приводить до зрідження сходів і зниження врожайності. | На добре окультурених чистих від бур’янів полях аніс сіють суцільним рядковим способом з міжряддями 15 см. На забур’янених полях перевагу має широкорядний спосіб з міжряддями 45 см. Використовують зернові, бурякові чи овочеві сівалки. Глибина загортання насіння 2-3 см. При пересиханні верхнього шару грунту її збільшують до 3-4 см. | Зразу ж за сівбою поле обов’язково коткують. Через 4-6 днів проводять досходове боронування. Післясходове боронування необхідно закінчити не пізніше фази двох пар справжніх листків. На широкорядних посівах є можливість міжрядними обробітками знищувати бур’яни і створювати добрі умови для аерації грунту. Коли добре видно рядки, міжряддя розпушують культиватором із робочими органами – бритвами на глибину 3-4 см. Другий і наступні обробітки проводять на глибину 4-6 см. | На ділянках з нормальною густотою рослий і висотою їх не менше 45 см, застосовують роздільний спосіб. Косять у валки, коли насіння у центральних зонтиках досягло воскової стиглості при побурінні 50-75% зонтиків. Валки обмолочують через 3-5 днів, коли вологість насіння знизиться до 13-15 %. Зріджені, полеглі або низькорослі посіви збирають прямим комбайнуванням при повному достиганні насіння у центральних зонтиках. Після збирання насіння очищають і підсушують до вологості не більше 12 %.L6 | Зберігають у полотняних, паперових мішках у сухому місці. Термін зберігання сировини – 3 роки. | Аніс вирощують на насіння, яке містить 2,5 — 4 % ефірної, 16 — 22 % жирної олії і до 20 % білка. Головні складові частини анісової олії — анетол (80 — 90 %) і метилхавікол (10 %). Анісову олію і продукти її переробки застосовують у парфумерній, харчовій і фармацевтичній промисловості, сім’янки — для ароматизації різних продуктів харчування. Молоді листки й суцвіття анісу використовують у солінні, маринуванні овочів та фруктів. Макуха і шрот є добрим кормом для молочної худоби, свиней і птиці. Аніс — добра медоносна рослина. |
Технологія вирощування анісу