| Основою високої врожайності льону-довгунцю є адаптовані сорти і раціональні технології вирощування із застосуванням установлених зональних норм сучасних агрохімікатів.Мінімальна площа посіву льону-довгунцю в одному господарстві повинна становити не менше 50 га, що є економічно доцільним і дає змогу ефективніше використовувати збиральну й іншу спеціальну техніку. | Посіви льону повинні повертатися на поле не раніше ніж через 6-7 років. Кращими попередниками є озимі та ярі зернові культури після багаторічних трав, зернобобових, сумішок однорічних трав, удобреної картоплі. | Льон дуже чутливий до підвищеної кислотності ґрунту, але вапно у великих кількостях (6-7 т/га) негативно впливає на рослини. Найпридатнішими для льону-довгунцю є добре окультурені легко- і середньосуглинкові та піщано-суглинкові ґрунти із слабкокислою (pH 5,9-6,5) реакцією ґрунтового розчину. Кислі ґрунти потрібно вапнувати, вносячи необхідну норму вапнякових матеріалів під попередник. | Обробіток ґрунту включає: лущіння стерні, оранку чи поверхневий обробіток, культивацію і коткування. У всіх випадках після колосових попередників проводять своєчасне і якісне лущіння стерні слідом за їхнім збиранням на глибину 6-8 см дисковими знаряддями ЛДГ-10, ЛДГ-15, а на більш ущільнених ґрунтах – БДВ-3, БДВ-7, що сприяє кращому загортанню рослинних решток та знищенню бур’янів.Через 10-12 днів після лущіння виконують основний обробіток ґрунту. Після слабко засмічених попередників – безполицевий: дисковою бороною, плоскорізом, комбінованими агрегатами вітчизняного виробництва (АРП-3,6, ПКН-3,6, ПЩН-2,5) та їхніми зарубіжними аналогами на глибину 10-12 см, а на засмічених попередниках обов’язкова оранка на глибину 20-22 см. До настання осінніх заморозків при появі бур’янів треба провести 2-3 культивації у міру їхнього проростання. Навесні виконують дворазове боронування й розпушування агрегатом із важких і легких борін або культиватором суцільного обробітку із стрілчастими лапами в агрегаті з середніми боронами на глибину 6-8 см, але не глибше як за останньої осінньої культивації.Для передпосівного обробітку ґрунту використовують агрегати РВК-3,6, РВК-5,2, «Європак», культиватори УСМК-5,4, налагоджені для суцільного обробітку, або борони Радченка в єдиному процесі з сівбою льону. Проміжок часу між цими операціями не повинен перевищувати 3-4 год. На полях, де не було основного обробітку ґрунту восени, перевагу слід віддати застосуванню поверхневого обробітку – дискуванню на глибину 10-12 см, слідом – культивації на глибину 7-8 см з одночасним коткуванням. Передпосівний обробіток ґрунту проводити, як і після зяблевої оранки. | Орієнтовні дози мінеральних добрив на легких ґрунтах становлять N40P60K90, а на середньосуглинкових – N20P40K60.При визначенні доз безпосередньо під льон необхідно враховувати післядію внесених під попередник добрив і обов’язково рівень забезпеченості поживними речовинами у ґрунті. Фосфорні й калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту або під останню осінню культивацію, а азотні – навесні під культивацію. | Найширше застосування в Україні отримали ранньостиглі сорти – Персей, Рушничок, Томський 16, Український ранній (тривалість вегетаційного періоду 65-75 діб), середньостиглі сорти – Каменяр, Ірма, Український 3, Світанок, Чарівний, Глобус, Гладіатор, Глінум (тривалість вегетаційного періоду 75-85 діб), пізньостиглі сорти – Глухівський ювілейний, Зоря 87, Могильовський 2, Глазур (тривалість вегетаційного періоду 86-105 діб).Насінництво льону-довгунцю здійснюється відповідно із Законом України «Про насінництво». Розмножуються лише сорти льону-довгунцю, занесені до Реєстру.Первинне насінництво створення партій еліти здійснюється науково-дослідними установами. Супереліта та еліта виробляється дослідними господарствами наукових та навчальних закладів під методичним контролем фахівців цих установ. Насіння І-ІІІ репродукцій вирощується насінницькими господарствами. У структурі посівних площ льону частка кожної репродукції становить: супереліти – 0,2-0,3, еліти – 0,8-0,9, І репродукції – 2,7-2,9, II репродукції – 8,9-9,1, III репродукції – 26,0-28,0 і товарні посіви – 58,8-61,4%. Ділянки маточної еліти, супереліти і насінницької еліти засівають з нормою висіву 10-12 млн. схожих насінин на гектар, що становить 40-60 кг/га. Першу і наступні репродукції вирощують при нормі висіву 14-22 млн. шт., що у ваговому відношенні становить 60-120 кг/га.Для запобігання ураженню хворобами та стимулювання росту й розвитку рослин насіння льону за 2-3 місяці до сівби Протруюють вітаваксом 200, 75% з.п. 1,5 кг/т, вінцитом, 1,5-2,0 л/т, максимом 025 FS 1,0 л/т, з додаванням борної кислоти 1,5 кг/т, сірчанокислої міді 2 кг/т, сірчанокислого цинку 2 кг/т та біостймуляторів емістим і агростимулін 10-20 мл/т. Для боротьби з льоновою блішкою насіння протруюють препаратом круїзер 350 FS – 0,5 л/т.Сіють льон-довгунець, коли температура ґрунту на глибині 10 см досягає 7-8°С. Глибина загортання насіння на важких ґрунтах – 1,0-1,5, а на легких – 2,0-2,5 см. Сівбу здійснюють сівалкою СЗЛ-3,6, а в період весняної посухи при пересиханні ґрунту кращий ефект забезпечує використання сівалки С3-3,6, із послабленими сошниковими пружинами.Перед сівбою поле розбивають на ділянки площею до 20 га, що дає змогу в майбутньому оптимізувати процес збирання. Між ділянками лишають незасіяні смуги шириною 3,6 м і поворотні смуги по краях поля 12 м. Після з’явлення сходів льону ці смуги можна засівати однорічними травами, які повинні бути зібрані на зелену масу до початку збирання льону. | Ділянки маточної еліти, супереліти і насінницької еліти засівають з нормою висіву 10-12 млн. схожих насінин на гектар, що становить 40-60 кг/га. Першу і наступні репродукції вирощують при нормі висіву 14-22 млн. шт., що у ваговому відношенні становить 60-120 кг/га. | Сіють льон-довгунець, коли температура ґрунту на глибині 10 см досягає 7-8°С. Глибина загортання насіння на важких ґрунтах – 1,0-1,5, а на легких – 2,0-2,5 см. Сівбу здійснюють сівалкою СЗЛ-3,6, а в період весняної посухи при пересиханні ґрунту кращий ефект забезпечує використання сівалки С3-3,6, із послабленими сошниковими пружинами.Перед сівбою поле розбивають на ділянки площею до 20 га, що дає змогу в майбутньому оптимізувати процес збирання. Між ділянками лишають незасіяні смуги шириною 3,6 м і поворотні смуги по краях поля 12 м. Після з’явлення сходів льону ці смуги можна засівати однорічними травами, які повинні бути зібрані на зелену масу до початку збирання льону. | Догляд за посівами льону спрямований на одержання рівномірного, життєздатного стеблостою. При появі ґрунтової кірки до сходів льону її руйнують легкими боронами поперек посіву. Проводити це можна лише за умови досягнення проростками величини не більше розміру насінини льону. При більшій величині проростків ґрунтову кірку можна зруйнувати кільчасто-шпоровими котками чи голчастими боронами.Для боротьби із льоновою блішкою слід проводити профілактичне крайове обприскування препаратами ф’юрі, 10% 0,15 л/га, фостран, 0,5-0,9 л/га, карате 0,15 л/га або застосовувати допосівне оброблення насіння круїзером 350 FS (0,5 л/т). При масовому заселенні посівів блішкою до 10 жуків на 1 м2 в суху cпекотну погоду і 20 – у прохолодну проводять суцільне обприскування посівів цими самими препаратами.Для захисту посівів від комплексу хвороб (фузаріоз, антракноз, пасмо, іржа) у фазі ялинка проводять оброблення фунгіцидами хлорокис міді, 90% з. п. (2,2 кг/га), бенлат, фундазол, 50% з. п. (1 кг/га).При виявленні осередків бактеріозу в посівах у фазі рослин ялинка здійснюють позакореневе підживлення льону борнодатолітовими або бормагнієвими добривами (15-20 кг/га) з витратою робочої суміші 300-400 л/га. Гербіциди використовують з урахуванням характеру забур’яненості. Боротьбу із злісними коренепаростковими бур’янами необхідно починати восени після збирання попередника. Після лущіння та відростання розеток осоту поле обприскують гербіцидом групи 2,4 Д (1,5-2,0 кг/га). Позитивним є те, що поле звільнюється від бур’янів на 2-3 роки, що значно поліпшує якість оранки.Злісними бур’янами для льону є пирій повзучий та осоти. За умов несвоєчасного проведення заходів боротьби з бур’янами втрати льонопродукції можуть досягти 50-70% і більше. Для знищення дводольних бур’янів у фазі ялинки проводять обприскування посівів одним із препаратів: афітокс, 0,7-1,2 л/га, базагран, 2,0-3,0 л/га, гербітокс, 0,7-1,2 л/га, лонтрел гранд, 0,04-0,12 л/га, лонтрел 300, 0,1-0,3 л/га, магнум, 8-10 г/га, пік 75, 20 г/га, формула, 10-15 г/га, хармоні, 10-15 г/га та 2М-4Х 750,0,5-0,75 л/га. Злакові бур’яни знищують у фазі 3-4 листків у однорічних бур’янів та при висоті багаторічних 10-15 см одним із гербіцидів: агіл 100,0,8-1,2 л/га, міура, 0,8-1,2 л/га, пантера, 1,0-2,0 л/га, селект 120, 0,4-1,8 л/га, тарга супер, 2,0-3,0 л/га, фюзілад форте, 0,5-2,0 л/га, центуріон, 0,2-0,8 л/га + аміго, 0,6-2,4 л/га. Гербіциди застосовують у такій послідовності. У фазі розвитку льону ялинка застосовують протидводольні гербіциди, а через 7 днів – проти злакові. Бакові суміші протидводольних та протизлакових гербіцидів викликають пригнічення рослин льону та затримку на 2 тижні їхньої вегетації. Як виняток, допускається одночасне застосування в баковій суміші гербіцидів пік 75 та пантера у визначених нормах у фазі ялинки у рослин льону. Ця бакова суміш не спричиняє негативного впливу на рослини льону. Разом з гербіцидами доцільно застосовувати стимулятор росту емістим-С (10 мл/га). | Збирання льону-довгунцю здійснюється за двома технологіями комбайновою і роздільною. Комбайнами товарні посіви льону розпочинають збирати на 3-6 днів раніше від насіннєвих у жовтій стиглості, за якої 50% жовтих коробочок містять жовте насіння, а решта – бурі (з коричневим насінням) і жовто-зелені (блідо-зелене насіння з жовтим дзьобиком). Листя залишилось тільки у верхній частині стебел.Більш перспективним для збирання насіння льону і приготування трести є комбайновий спосіб, за якого здійснюється брання стебел, обчісування насіннєвих коробочок і розстилання соломки на льонищі для вилежування або з в’язанням стебел комбайном у снопи для подальшого одержання мочильної трести промисловим способом. Комбайновий спосіб збирання здійснюється за допомогою такого набору спеціальних машин, як льонокомбайн типу JIK-4A, «Русич», КЛС-3,5 (самохідний), тракторний причіп 2ПТС-4М, підбирач-порцієутворювач ПНП-3, ворохообробна машина МВ-2,5, або зерновими комбайнами, з яких попередньо знімають мотовило та відключають привод від ножів.Оптимальний термін збирання льону комбайнами становить 10-12 днів. Льонокомбайн ЛK-4A агрегатують з тракторами МТЗ-80, ЮМЗ і тракторним причепом 2ПТС-4М.Найбільш відповідальною, енергоємною і трудомісткою операцією при комбайновому збиранні льону є сушіння льоновороху і його обмолочування. Одержаний насіннєвий ворох має високу вологість (45-60%) і потребує штучного сушіння у сушарках, при цьому витрати дизельного палива стамовлять на 1 т кондиційного насіння до 200 кг, а витрати електроенергії – до 100 кВт. При сушінні ворох рівномірно завантажується в сушильні камери шаром завтовшки до 1,1 м в сушарках подового типу, 0,7 м – в конвеєрних і до 2,0 м – в карусельних. Ворох слід сушити до вологості насіння 8-12% Переробку сухого вороху здійснюють на молотарці-віялці МВ-2,5А. З метою зменшення витрат на сушіння вороху за комбайнового збирання в господарствах льон починають збирати у період, коли лише невелика частина коробочок є жовтими, вологими, а основна маса їх бурі, тобто сухі. Ворох із такого льону можна обмолотити на дообладнаному зерновому комбайні чи на ворохообробній машині МВ-2,5А, виділивши із нього насіння з коробочками та їхніми рештками. У такому разі сушити доводиться лише насіннєву масу, якої небагато. Її досушують у нетовстому шарі на мішковині, покладеній на сітку подової сушарки, або навіть на асфальтованому майданчику під сонцем, періодично перелопачуючи.Роздільний спосіб. З метою ресурсо- та енергозбереження використовують технологію роздільного збирання льону, що забезпечує: по-перше, високу якість насіння, яке не потребує додаткового сушіння, по-друге, скорочується термін приготування трести, по-третє, підвищується однорідність стебел трести за кольором і ступенем вилежування, а відповідно і її якість. Ці переваги досягаються завдяки ранішому строку брання та розстиланню стебел льону і достиганню насіння в коробочках у процесі природного сушіння стебел у стрічці. Починають збирання у фазі ранньої жовтої стиглості способом розстилання стрічок на полі льонобралкою ТЛН-1,5 або переобладнаним льонокомбайном ЛКА-4А. Упродовж 5-10 днів залежно від погодних умов відбувається достигання насіння і його природне висушування до вологості 10—12%.Обмолочування насіння з одночасним обертанням стрічки здійснюється підбирачем-молотаркою ПМЛ-1. Сухе насіння з поля направляється на зберігання і подальшу доробку до посівних кондицій.Роздільна технологія збирання льону включає: брання і розстилання стебел льону в ранній жовтій фазі стиглості, підбирання висушених стебел через 5-12 днів і їхнє обчісування або обмолот з одночасним перевертанням стрічки на 1800.У свою чергу, роздільний спосіб збирання льону-довгунцю розподіляється на декілька варіантів. Дані технології суттєво різняться між собою. Так у варіанті а) після брання льону, природного сушіння стебел у стрічці та дозрівання насіння у коробочках застосовують спеціальну машину льонопідбирач- молотарку ПМЛ-1 (розроблено у ІJIK НААН України), яка здійснює підбір стрічок льону, обчісування насіннєвих коробочок, обмолочування і перевертання стрічки на 1800. Таким чином, отримуємо насіння льону, що зменшує витрати на транспортування порівняно з варіантом б), де після підбирача- обчісувача отримують сухий ворох, який містить близько 40-45% насіння, яке потрібно переробляти на ворохообробній машині МВ-2,5. За варіантом 5 може бути використаний модернізований льонокомбайн для підбору й обчісування стрічки льону або спеціальна машина типу ПОЛ-1,5.За варіантом в збирання льону в основному відбувається, коли необхідно отримати тресту і волокно високої якості. Тому брання здійснюють на початку ранньої жовтої фази стиглості льону, а насіння використовують для харчових або технічних цілей. Після брання льону і перетворення соломки у тресту її збирають рулонним пресом. Тресту в рулонах транспортують на переробні підприємства для зберігання і переробки, де при розмотуванні рулонів очісують верхівки стебел трести від насіннєвих коробочок, а потім ворох переробляють і отримують насіння.Для збирання льону-довгунцю наразі поширюється використання льонозбиральної техніки відомих західних фірм Dehondt, Depoortere, Fontanecany, Van de Bild та інших: самохідні льонобралки, обертачі, підбирачі- молотарки, преси.Досвід застосування різних технологій збирання льону-довгунцю у ІЛK і інших сучасних підприємств з вирощування та переробки льону показує, що частину льону потрібно збирати роздільним способом, а решту – комбайновим. Це дає можливість розпочати збирання льону на кілька днів раніше, одержати якісне насіння та волокно, зменшити матеріальні й енергетичні втрати.Роздільна технологія збирання забезпечує зниження собівартості продукції на 10-12%, поліпшення якості насіння, прискорення вилежування трести, поліпшення якості волокна. | Згідно з вимогами чинного в Україні ДСТУ 4149- 2003 «Треста лляна. Технічні умови» тресту залежно від кількості відсотко- номерів (показник виходу волокна на верстаті СМТ-200, помножений на 10) з поправками від 40 до 351 і вище, обрахованими за результатами визначення кольору довгого тіпаного волокна льону, відносять до одного з номерів від 0,50 до 4,00. Треста льону повинна мати вихід довгого тіпаного волокна на верстаті СМТ-200М не менше 5%, довжину жмені в снопах – не менше 41 см, в рулонах – не менше 60 см, вологість у снопах – не більше 25%, у рулонах – не більше 20%, засміченість – не більше 10%, розтягнутість стебел у снопах і в стрічці рулонів не більше 1,3, відокремлюваність – не менше 3,1, інтенсивність відбитого світлового потоку поверхнею трести – не більше 27 люкс. Недолежана треста не може бути оцінена номером, вищим за 1,25. | Приготування трести. При приготуванні трести особливу увагу потрібно приділяти розстиланню соломки на стелищі, від цього залежить подальша робота машин із приготування та збирання трести, кількість і якість довгого волокна.У сучасних умовах уся треста в Україні готується в льоносійних господарствах на льонищі у стрічках росяним мочінням. Цей спосіб ґрунтується на використанні життєдіяльності пліснявих грибів Cladosporium herbarum та Alternaria linicola, необхідними умовами існування й розвитку яких є підвищена вологість середовища (60-80%), інтенсивна аерація й температура 18-200С. Залежно від температури довкілля та показників вологості (дощі та роси) процес перетворення соломи в тресту триває від 14 до 40 і більше діб.Перевагами такого способу є простота, зручність і можливість механізації процесів приготування, піднімання й реалізації льонової трести. Проте він має й низку недоліків, пов’язаних із повною залежністю процесу вилежування стебел від погодних умов, необхідністю тримати поле певний час під вистеленим льоном, великою потребою у транспортних і трудових ресурсах за короткий і напружений ранньоосінній період для піднімання й транспортування трести. Отже, спосіб приготування трести у стрічках на льонищі не гарантує стабільних фізико-механічних показників трести й волокна, які визначають якість продукції, а тому потребує застосування усіх існуючих заходів, спрямованих на покращання процесу перетворення стебел соломи в тресту та уникнення псування і втрат сировини.Стрічка соломи на льонищі має здебільшого товщину 3-5 стебел, тоді як оптимальною для якісного вилежування є товщина 1-2 стебла, при якій волога й повітря легко проникають до кожної рослини. За великої товщини стрічки стебла нижнього шару відстають у вилежаності від стебел верхнього, а часто ще й підгнивають унаслідок прилягання до поверхні ґрунту. Зменшити товщину стрічки можна, збираючи льон не повним захватом комбайна, а трьома його секціями. Такий захід зменшує на чверть виробіток комбайна, але дає змогу поліпшити процес вилежування стебел і якість продукції. Щоб отримати рівномірну за якістю тресту, стрічку під час вилежування слід перевернути, що створить умови для рівномірного вилежування верхнього й нижнього шарів. Перевертання доцільно здійснювати у середині процесу росяного мочіння, коли верхні стебла посіріють. Цю операцію виконують обертачами: ОСН-1, ОЛП-1, ОД-1, ОЛ-140.Перед підніманням готової трести рулонними прес-підбирачами стрічку необхідно ще раз обернути або розпушити ворушилкою В-1, ВЛ-3. Якщо цього не зробити, стебла матимуть підвищену вологість і під час зберігання треста у середині рулона втрачає якість. Дуже важливо вчасно підняти готову тресту. Перележана треста швидко втрачає розривне навантаження, яке є одним з найважливіших показників її якості і характеризує міцність волокна. Якщо треста оптимального ступеня вилежаності має розривне навантаження 18-20 даН, то через 3-4 доби перебування її у стрічках на льонищі воно знижується до 12-14 даН, а через 20 діб – до 9 даН і менше. Тому підняти готову тресту потрібно у стислі строки, залучаючи для цього необхідну кількість збиральної техніки залежно від її продуктивності.Одним із заходів уповільнення процесу вилежування трести на певній площі є перевертання стрічок. У цьому разі порушується компактність стебел у стрічках, стебла продуваються, просихають і завдяки цьому уповільнюється процес перетворення соломи в тресту. Рівномірність трести за кольором при цьому підвищується, бо стебла у своїй масі більше піддаються сонячному опроміненню й відбілюються.Готовність трести визначають в основному органолептично. Стебла, добре вилежані, – сірого кольору, при стисканні в жмені досить м’які, волокнистий шар здирається суцільними смужками від гузиревої частини до верхівки, деревина легко ламається і відпадає від волокнистого шару. Для інструментального визначення готовності трести до піднімання користуються приладами ОВЛ-1, ООВ (ДСТУ 4149-2003 «Треста лляна. Технічні умови». Неоднорідність стебел у партії за довжиною, товщиною і кольором робить практично неможливим підбір технологічного режиму, однаково сприятливого для всіх стебел, тому неоднорідність властивостей сировини є однією з головних причин низького виходу і якості довгого волокна.Суху, вилежану тресту піднімають і зв’язують у снопи вручну або підбирачем із в’язальним апаратом ПТН-1 при сноповій технології збирання трести. Але з кожним роком поширюється збирання трести рулонним способом. Рулонна технологія збирання трести дає змогу повністю виключити ручну працю в льонарстві, тому на сьогодні є найперспективнішою. Для цього використовують прес-підбирачі типу ПРП-1,6, ПР-1,2, ПРУ-200, ПРЛ-150, а також преси західних фірм. Прес-підбирач піднімає стрічку льону, розстелену на льонищі, формує циліндричний рулон, обмотує шпагатом, вивантажує на полі. |