| Стебло прямостояче. Листки широкі, гладенькі, блискучі. Утворює багато листя, особливо прикореневого. Суцвіття — розлога волоть. Колоски багатоквіткові, плід — зернівка. Насіння без остюків, подібне до насіння пасовищного райграсу, після достигання швидко обсипається. Маса 1000 насінин — близько 2 г. Костриця лучна — нещільнокущовий верховий злак, який швидко росте, але найкраще розвивається на 2—3-й рік, досягаючи 80—120 см. Має високу кормову цінність: 100 кг сіна відповідають 54,5 кормової одиниці і містять 3,8 кг перетравного протеїну. Зимостійкість костриці висока, посухостійкість більша, ніж тимофіївки. Навесні вона витримує короткочасне затоплення водою. У перший рік використання костриця лучна швидко розвивається й утворює багато зеленої маси, але не виколошується. Найвищі врожаї костриці отримують на 2—3-й рік вирощування. У травостої на луках тримається протягом 4—6 років. Навесні костриця рано відростає і швидко розвивається. В умовах достатнього зволоження врожаї якісного сіна досить високі — 60 ц/га і більше. | Багаторічні трави — добрий попередник для всіх сільськогосподарських культур. C17 | За умов достатнього зволоження костриця лучна росте на різних ґрунтах, але найпридатніші для її вирощування середньозв’язні суглинкові й осушені. | Обробіток грунту розпочинають з лущення стерні — відразу ж після збирання культур дисковими лущильниками на глибину 6–8 см. Це сприяє зменшенню випаровування вологи та знищенню бур’янів. За можливості для кращого знищення бур’янів і зменшення випаровування вологи з грунту лущіння стерні рекомендується здійснювати кілька разів з інтервалом вісім — дванадцять днів на різну глибину (6–12 см). Бур’яни, що з’являються після лущіння, знищують під час зяблевої оранки, яку здійснюють плугами на різну глибину, залежно від родючого шару, через 12–15 діб після останнього дискування. Рано навесні вологу закривають з допомогою боронування, пізніше поверхню грунту вирівнюють, культивують і боронують. Перед сівбою травосумішок поле коткують для ущільнення грунту й рівномірного висівання насіння на невелику глибину. Глибина висіву — 1,5–2 см. Насіння перед сівбою ретельно очищують, протруюють. Бобові види мають тверде насіння, часто погано сходять. Тому перед висівом його потрібно скарифікувати (штучно травмувати) на скарифікаторах. Це сприяє надходженню вологи в насіння й появі дружних сходів. | Найпоширенішими сортами костриці лучної є Люлинецька З, Веселоподолянська 1883, Сарненська 134, Козаровицька, Високогірна, Зірочка 5. | Кострицю лучну висівають напровесні під покрив ярих зернових рядковим способом. Під озимі її доцільно підсівати восени одночасно з сівбою покривної культури. Норма висіву насіння на чистих посівах становить 12—15 кг/га. Насіння загортають на глибину 2—3 см. | Є два способи сівби травосумішок – покривні і безпокривні. Покривна культура зменшує запас води і поживних речовин у ґрунті, що пригнічує ріст трав, особливо при виляганні покривної культури. Негативний вплив покривних рослин на трави може спостерігатися і в наступні роки. Крім того, є велика загроза знищення сходів багаторічних трав під час збирання покривної культури. Особливо це спостерігається на легких ґрунтах, у дощову погоду, коли після збирання на полі залишаються глибокі колії, не вирівняна поверхня і затрамбовані сходи трав. При безпокривному способі сівби вже в рік сівби на незабур’янених ґрунтах трави дають високий урожай зеленої маси. | Механічний догляд часто недооцінюють. Проте, як показують дослідження, він досить простий і ефективний. Це передусім розпушування дернини. Злаково-бобова і злакова дернина щорічно накопичує у ґрунті до 70 ц/га сухої речовини, стерньокореневих решток, у яких 80 — 100 кг/га азоту, 30 — 35 кг фосфору, 40 — 60 кг калію. У подальшому органіки в ґрунті накопичується більше, оскільки далеко не вся вона мінералізується. Серед різних прийомів розпушування дернини (обробіток голчастою бороною, дискування, фрезерування, долотування), кращі результати дає осіннє розпушування долотами на глибину 12 — 14 до 18 — 20 см. Коли частина пасовищ у господарстві розміщена на схилах різної експозиції (до 7 — 8°), такі площі додатково щілюють на глибину 40 — 50 до 60 см, що дає можливість затримати близько 600 м3/га вологи. Навесні такі й інші площі доцільно обробити голчастою бороною (БИГ-3). | На сіно кострицю лучну скошують на початку цвітіння, оскільки вона не так швидко грубіє, як інші злакові трави. На насіння кострицю лучну вирощують так само, як і тимофіївку. Насіння збирають у фазі воскової стиглості, коли побуріють волоті (тільки з першого укосу). Врожайність насіння — 5—10 ц/га. | Зберігають як силос, сіно, трав’яну муку. | Переробляють на силос, сіно, трав’яну муку. |