| Багаторічний нещільнокущовий верховий злак. Стебло прямостояче, добре облиствлене, 120 см заввишки, з великою кількістю прикореневих листків. Листки досить довгі, широкі, по краях шорсткі. Суцвіття — однобічна волоть, спочатку стиснута, а потім розлога. Маса 1000 насінин 1,2 г. Кормова цінність грястиці збірної у ранні фази розвитку висока. Після цвітіння рослини грястиці швидко грубіють, тому перед цвітінням їх потрібно скошувати (найкраще у фазі викидання волотей). Так, 100 кг сіна містять 3,3 кг перетравного протеїну і відповідають 40 кормовим одиницям. | Добре росте на родючих суглинкових і карбонатних ґрунтах. На теплих і сухих ґрунтах її висівають у сумішках з люцерною чи еспарцетом. | Для росту і розвитку висіяних на сіножатях і пасовищах трав, ґрунт спочатку переорюють, вирівнюють, розпушують. Своєчасний і якісний обробіток дернини створює сприятливі умови для її розкладання, нагромадження поживних речовин у легкодоступній формі і полегшує боротьбу з бур’янами. Крім цього, завдяки оранці та розпушуванню ґрунту поліпшується водно-повітряний режим, посилюються мікробіологічні процеси, що підвищує родючість ґрунту. На мінеральних ґрунтах оранку проводять плугами з передплужниками на глибину 20-28см, залежно від типу ґрунту. Глибину оранки на торфових ґрунтах збільшують до 25-35см, залежно від ступеня розкладення торфу. Малорозкладний торфовий ґрунт орють на глибину 20-25см. Найдоцільніше використати болотні плуги, що забезпечують повне обертання пласта дерниною вниз. Літня оранка спричиняє інтенсивніше розкладання торфу, ніж осіння або ранньовесняна, тому малорозкладний торф потрібно орати наприкінці літа, а сильнорозкладний – восени або навесні. Якщо з певних причин не можна якісно провести оранку, рекомендується проводити фрезерування. Фрези (ФБН-1,5 і ФРН-2) добре розрізають, подрібнюють і перемішують купини та дернину. Під час фрезерування інтенсивніше розпушується ґрунт, ніж під час оранки, що прискорює проходження у ньому біохімічних і мікробіологічних процесів. Фрези використовують і для передпосівного обробітку ґрунту після неякісної оранки. На якісно виораних полях дернину дискують дисковими лущильниками, а якщо дернина глибока – дисковими боронами. Культиватори з пружинними і стрільчастими лапами для обробітку задернілих ґрунтів непридатні. На добре розкладених торфах і мінеральних ґрунтах, при якісній оранці, після обробітку дисковими знаряддями, ґрунт часто можна підготовити до сівби шляхом боронування важкими боронами. Якщо на поверхні відсутня дернина, немає рослинних решток, найкращу якість передпосівної підготовки ґрунту забезпечують комбіновані агрегати. За один прохід комбінованого агрегату вирівнюється ґрунт, подрібнюються великі грудки, розпушується на потрібну глибину орний шар та коткується. При потребі, проводять обробіток комбінаторами в два сліди. Поверхня пухкого ґрунту швидко пересихає, а насіння трав дає зріджені сходи або зовсім гине. Після сівби, а якщо не застосовують комбіновані агрегати, то й перед сівбою, ґрунт коткують. Це підвищує якість сівби, сприяє кращому надходженню вологи до насіння, дає змогу отримати дружні сходи трав, полегшує їх збирання. | Лучні трави мають різну здатність вбирати і використовувати поживні речовини. Урожайність бобових трав, завдяки здатності нагромаджувати азот з повітря, мало залежить від наявності цього елемента в ґрунті, тоді як продуктивність злаків найбільше залежить від вмісту азоту. Для нормального наростання бобових трав потрібний достатній вміст у ґрунті рухомих форм фосфору і калію. Забезпечені азотом злакові витісняють з травосумішок бобові, а при нестачі елементів живлення високопродуктивні верхові трави пригнічуються низовими, які здатні більшою мірою засвоювати поживні речовини з ґрунту. | Сорти: Дединівська4, Дрогобичанка, Київська рання 1, Лідакта, Станіславська 1, ФРКЛ-1, Херсонська рання 1. | У чистих посівах висівають 20 кг/га, у сумішках —10—12, а на зрошуваних землях — 8—10 кг/га. Норма висіву насіння 12—14 кг/га. | Є два способи сівби травосумішок – покривні і безпокривні. Покривна культура зменшує запас води і поживних речовин у ґрунті, що пригнічує ріст трав, особливо при виляганні покривної культури. Негативний вплив покривних рослин на трави може спостерігатися і в наступні роки. Крім того, є велика загроза знищення сходів багаторічних трав під час збирання покривної культури. Особливо це спостерігається на легких ґрунтах, у дощову погоду, коли після збирання на полі залишаються глибокі колії, не вирівняна поверхня і затрамбовані сходи трав. При безпокривному способі сівби вже в рік сівби на незабур’янених ґрунтах трави дають високий урожай зеленої маси. | Важливим заходом догляду за пасовищами є розгрібання екскрементів тварин. Цю операцію потрібно робити своєчасно, тому що на місцях, де довго лежать екскременти, росте трава, яку худоба погано поїдає, або зовсім обминає. Корова вагою 500кг залишає щоденно на пасовищі 20-25кг екскрементів, а за весь пасовищний період, що триває близько 160 днів – до 30-40ц. Через це, недостатньо випасена частина площі травостою може досягати 25-40%. Розрівнювати екскременти на пасовищах потрібно два рази: після другого або третього випасання та восени. Використовують для цього спеціальні борони БПШ-3,2, БПК-4,2, які працюють за принципом волокуш, не спричиняючи травостою значних пошкоджень. Вони руйнують також кротовини. | Насіння збирають у фазі воскової стиглості вранці або ввечері. Врожайність насіння — З—8 ц/га. Насінні ділянки використовують упродовж 4—6 років. | Зберігають як силос, сіно. | Використовують на зелену масу та сіно. |