| Стоколос безостий (Bromopsis inermis) — поширена багаторічна кореневищна верхова злакова рослина. Введена в культуру в 1860 р. селянами Воронезької губернії (с. Студений Колодязь). Використовують переважно для створення багаторічних сіножатей і пасовищ із сумішей з нещільнокущових трав. Росте в заплавах річок і на наносних ґрунтах, схилах балок. | Кращими попередниками є коренеплоди, озимі та ярі колосові, одно – та багаторічні бобові трави, бобово – злакові сумішки. | Найкращими для вирощування стоколосу є чорноземи та заплавні й наносні ґрунти річкових долин. У районах достатнього зволоження високі врожаї його мають на легких супіщаних, а також пісних сухих карбонатних ґрунтах. Заболочені й засолені ґрунти для його вирощування непридатні. | Обробіток ґрунту має забезпечити знищення бур’янів, рівномірність сходів для чого необхідно створити достатньо ущільнене посівне ложе. Вибір конкретної схеми обробітку ґрунту буде також залежати від плануємо строку сівби. | Стоколос безостий вимогливий до забезпеченості поживними речовинами і з врожаєм насіння 5-6 ц/га виносить з ґрунту 130-180 кг азоту, 40-45 кг фосфору та 170-180 кг калію. Ефективність добрив залежить від оптимізації доз та строків їх внесення. Добрива, особливо азотні, найбільш ефективні на другий рік використання травостою. Так, якщо на перший рік удобрення азотом збільшувало врожай насіння в 1,7-2,6 рази, то на другий – в 2,1-4,2 рази.Фактичні дози добрив розраховуються в залежності від плануємого рівня врожайності та забезпеченості ґрунту поживними речовинами Як зазначалося, в стоколосу генеративні пагони утворюються з вегетативних вкорочених, які утворюються в літньо – осінній період попереднього року. В цьому зв’язку доцільні азотні підживлення не тільки і не стільки весною, скільки в ранньоосінній період. Експериментально доказано, що дрібне внесення азоту весною і восени збільшує урожай насіння в 2,0-2,4 рази в порівнянні з виключно весняним підживленням. Проте за осіннього внесення азотні добрива ефективні тільки у разі достатньої забезпеченості вологою. За її відсутності в першій декаді вересня, коли ще можливо впливати на процеси кущіння, підживлення необхідно перенести на весну.За широкорядної сівби – фосфорно-калійні добрива можна внести восени при міжрядному обробітку. За звичайного рядового – краще одноразово на весь період використання посіву під основний обробіток ґрунту. | Сорти: Вишгородський, Дніпровський, Козаровицький, Полтавський ЗО, Полтавський 52, Ставропольський 43, Таврійський, Марс. | Можна підсумувати, що кращим строком сівби стоколосу безостого слід вважати 10-15 серпня. За жаркої погоди його можна перенести на 20-25 серпня. Більш пізні строки сівби невиправдані і краще вже сіяти весною. Весняну сівбу слід провести на початку весняно-польових робіт, при можливості у лютневі вікна. Для цього грунт необхідно вирівняти з осені і весною обмежитися боронуванням без культивації. Визначаючи норму висівання стоколосу безостого, необхідно виходити з положення, що оптимально розріджений травостій більш врожайний, ніж загущений. Особливо схильні до загущення посіви, починаючи з третього року використання, що знижує їх насіннєву продуктивність. За посушливих умов степу на окультурених ґрунтах її знижують, а за доброї вологозабезпеченості, але не на достатньо родючих ґрунтах – підвищують. | Сівба стоколосу безостого достатньо складна, що зумовлено високою парусністю та поганою сипучістю насіння. Краще використовувати овочеві сівалки СКОН-4,2 чи СО-4,2. При цьому навіть малі норми можна висівати без баласту. Сівалка під принадою подає насіння до висівних апаратів. Обмежується глибина загортання насіння. В рік сівби всі агротехнічні заходи мають бути націлені на отримання дружних сходів, боротьбу з шкідниками та хворобами. За появи ґрунтової кірки ще до сходів поле прикочують кільчасто – шпоровими котками. На широкорядних посівах при визначенні рядків проводять шаровку на глибину 3-4 см, використовуючи J19, залишаючи захисну зону 7-8 см. Суцільні посіви і при необхідності широкорядні, в фазі кущіння стоколосу обробляють гербіцидами проти дводольних бур’янів. | Забезпечення чистоти полів від бур’янів – головна умова формування високоврожайного травостою, так як у протилежному випадку чистий посів K19перетворюється в посів під покрив бур’янів. На травостоях суцільної сівби також ефективне підкошування. Посіви літньої сівби восени необхідно захистити від ушкодження злаковими мухами. Насінники збирають на високому зрізі тому важливим елементом догляду за ними є збирання післяжнивних решток та отави. Масу скошують на висоті 6-10 см через 20-25 днів після збирання насіння. Після цього на широкорядних посівах спушують міжряддя, а в першій декаді вересня посіви підживлюють азотом (N35) з наступним боронуванням зубовими боронами, а щільних травостоїв – голчастими. Після перших заморозків на насінниках потрібно провести щілювання – поперек рядків чи схилу на глибину до 60 см на відстані між проходами 10-15 м. Навесні, можливо раніше, підживлюють азотом (N35), а після визрівання ґрунту – боронують в залежності від густоти травостою та ущільнення зубовими чи голчастими боронами. За високої забур’яненості вносять гербіциди, а при можливості проводять міжрядний обробіток. | Строки збирання визначають в залежності від стану культури, який через 20 -25 днів після цвітіння необхідно щоденно контролювати. Вважається, що стоколос безостий краще збирати в фазі повної стиглості. В ній волоті стають однобокими, пониклими та тьмяними. Ярус таких волотей з пожовтілими під ними стеблами різко відділяється від зеленого ярусу вегетативних подовжених пагонів. Насіння тверде, при струшуванні суцвіть висипається. Проте стоколос культура стійка до висипання. Це дає змогу збирати його прямим комбайнуванням в фазі повної стиглості. Роздільне збирання доцільне на травостоях, які вилягли, засмічені бур’янами або занадто щільні. Масу скошують на висоті 20-25 см, щоб менше зрізати зеленої трави. Комбайн ретельно герметизують, попередньо встановлюють максимальні зазори між барабаном і декою, зменшують до мінімальної кількість обертів барабану. Під час роботи корегують частоту обертів барабану. Якщо при їх збільшенні не вдається досягнути якісного обмолоту, то одночасно регулюють частоту обертів та зазори. Орієнтовний режим: число обертів молотильного барабану 900, зазори між барабаном та декою – на вході 18, виході 6 мм, зазори між жалюзями решіт – верхнього 16, нижнього 14 мм, діаметр вхідних вікон вентилятору 300мм. Якісне збирання злакових трав, особливо при нерівномірному їх дозріванні, можна провести шляхом дворазового обмолоту. Суть його в тому, що перший обмолот проводять у м’якому режимі. При цьому вимолочується стигле зерно, а недостигле залишається на стеблах, які вкладаються в валки вслід за комбайном. Через 3-5 днів після підсихання та дозрівання насіння, валки повторно обмолочують комбайном, який обладнують підбирачем ППТ-3А та подрібнювачем соломи ПУН-5.Рекомендується наступний режим роботи комбайну: число обертів молотильного барабану – перша фаза 750-800, друга – 850-900, зазори між барабаном та декою – перша фаза – вхід 26, вихід 10мм, друга фаза – вхід 22, вихід 4 мм, зазори між жалюзями решіт – верхнього 16, нижнього 14 мм, частота обертів вентилятору 430, діаметр вхідних вікон вентилятору 300 мм. Необхідно виключити подрібнення насіння та його травмування, зокрема пошкодження квіткових лусок. | Зібране насіння шаром 10-15 см досушують на гармані, проводять післязбиральне та основне очищення. | При пасовищному використанні, тобто, якщо рослина йде на зелений корм тваринам, травостій зберігається 5-7 років. Зменшення терміну життя пов’язане з витоптуванням рослини. |