| Могар (Setaria italica mocharium Abt.) належить до просоподібних злаків. За морфологічними ознаками могар подібний до чумизи, але нижчий (від 50 до 120 см), має коротшу густу колосоподібну волоть. Зерно плівчасте, жовте, оранжеве або чорне. Маса 1000 насінин — 1,5—3,5 г. Коренева система могару добре розвинена, проникає в грунт на глибину до 1 м і більше. З надземних стеблових вузлів за умов достатнього зволоження розвиваються повітряні корені, які підвищують стійкість рослин. Могар — теплолюбна рослина. Насіння проростає за температури 10—12 °С, а молоді рослини витримують незначні приморозки до мінус 1—2 °С. | Сіють могар після тих самих попередників, що й суданську траву. | Могар можна вирощувати на різних типах ґрунтів. Високі врожаї його мають на чорноземах і каштанових ґрунтах. Кислі й E11 для його вирощування непридатні. | Після стерньових попередників складається із післязбирального лущення стерні та зяблевої оранки на 27-З0 см. Після кукурудзи та інших просапних культур, які пізно збирають, ґрунт обробляють дисковими знаряддями для боротьби з поверхневим ущільненням і подрібнення післяжнивних решток, а потім проводять глибоку зяблеву оранку. Поля восени вирівнюють. Весняний допосівний обробіток ґрунту включає боронування і 2-3 суцільні культивації: першу на глибину 12-14, другу – на 10-12 см і передпосівну – на глибину загортання насіння. Культивації бажано поєднувати з коткуванням. При обробітку ґрунту краще використовувати комбінований агрегат РВК.-3. Під передпосівний обробіток ґрунту вносять ґрунтові гербіциди: рамрод (8 кг/га) чи ерадикан 6Е (6-7 л/га). Проти двосім’ядольних і злакових багаторічників можна застосовувати лінурон (1,5-3 кг/га). | Найбільші прирости врожаю могару мають після внесення азотних добрив. На чорноземах вносять азотні і фосфорні добрива (40 кг/га діючої речовини), а на супіщаних ґрунтах — повне мінеральне добриво (N40Р40К30). | Сорти: Дніпровський 31, Омський 10. | Норма висіву насіння у лісостепових районах достатнього зволоження становить 18—20, а в степових — 12—15 кг/га. За широкорядного способу сівби могару на насіння норму висіву зменшують до 8—12 кг/га. | Могар на насіння висівають широкорядним способом з міжряддями 45 — 50 см, а на зелений корм і сіно — рядковим. Насіння могару загортають на глибину 2—4 см залежно від гранулометричного складу і вологості ґрунту. | Оскільки могар на початку вегетації росте повільно, за посівами його треба старанно доглядати. На широкорядних посівах проводять два-три розпушування ґрунту в міжряддях | На зелений корм і сіно могар збирають на початку викидання волотей. У разі запізнення зі збиранням кормова цінність сіна і зеленої маси знижується. Після скошування могар відростає гірше, ніж суданка. Тому скошують його на висоті 7—8 см. У посушливих районах мають один укіс могару, а в районах достатнього зволоження — два укоси. У посушливих районах могар часто використовують як пасовищну культуру.На насіння могар збирають роздільним способом у період воскової стиглості насіння, коли побуріють волоті | Урожайність сіна могару становить 40—80, а зеленої маси — 200—250 ц/га. У разі висівання могару із соєю значно підвищується вміст білка у зеленій масі | Сіно могару містить до 8% білка, 5 безазотистих екстрактивних речовин, а зерно — 14% протеїну. Зелену масу і сіно охоче поїдають тварини. Зерно також можна використовувати на корм тваринам, зокрема птиці. |