Технологічна карта вирощування сарептської гірчиці

Вступ >>

Біологічні особливості Гірчиця сарептська (сиза) (Brassica juncea Czern.) — однорічна рослина з розгалуженим, прямостоячим стеблом заввишки 30 — 90 см і більше. Насіння утворює дрібне, овально-округлої форми, коричневого, чорно-сизого або жовтого кольору, у воді не слизне, на смак гірке з харак­терним запахом гірчиці. Маса 1000 насінин 1,7 — 4 г Гірчиця сарептська відзначається високою посухостійкістю. Най­вищу потребу у воді вона відчуває в період бутонізації — цвітіння.

Попередники Найкращими попередниками для гірчиці є зернові, зернобобові та просапні культури, чистий і зайнятий пар. Не рекомендується сяяти після соняшнику, проса та культур родини капустяних (ріпак, суріпиця, гірчиця та ін). Гірчиця — цінний попередник для зернових колосових культур, рано звільняє поле, потужна коренева система, проникаючи на глибину понад 1,5 метра, добре дренажірует грунт, збагачує органічними речовинами, кореневі та пожнивні залишки гнітюче впливають на розвиток хвороб, збудники яких зберігаються в грунті.

Грунти Гірчиця сарептська дає високі врожаї на родючих ґрунтах, а на бідних ґрунтах та в умовах низької агротехніки розвиває слабку кореневу систему, від чого сильно знижуються її врожай і посухостійкість. Малопридатні для неї важкі, запливаючі, а також засолені ґрунти. На утворення 1 т насіння гірчиця виносить із ґрунту 70 — 75 кг азоту, 25 — 30 кг Р2О5 і 50 — 60 кг К2О.E6

Обробіток ґрунту Для гірчиці підходить будь-який основний обробіток грунту — полицевий, безполицевий, плоскорізний, мінімальний, нульовий. Головним критерієм основного обробітку має бути максимальне вологозбереження, знищення бур’янів, а також вирівнювання поля. Ці роботи провадяться з осені. Рекомендовано провести глибоке розпушення (глибше 40 см) для того, щоб знизити щільність ґрунту, щоб краще проникала коренева система вглиб і для створення водоакумулюючих ємностей у ґрунті.
Передпосівний обробіток на чистих від бур’янів землях полягає в лущенні стерні на 6 — 8 см і оранці плугами з передплужниками на 23 — 25 см. При наявності багаторічних бур’янів проводять дворазове лущення і оранку на 27 — 30 см.Передпосівний обробіток ґрунту починають у перші 2 — 3 дні польових робіт при підсиханні ґрунту із закриттям вологи середніми зубовими боронами, після якого проводять передпосівну культивацію на глибину 5 — 7 см з одночасним боронуванням і шлейфуванням.

Удобрення Гірчиця сарептська дуже чутлива до прямої дії мінеральних добрив і добре реагує на післядію органічних. Під зяблеву оранку вносять мінеральні добрива в нормі N45-60Р45-60К45-60. При висіванні в рядки вносять фосфорні добрива в дозі Р15-20, які підвищують урожайність насіння і вихід олії на 20 — 22 %.
Разом із сівбою потрібно вносити мінеральні добрива, у яких частка азоту становила б не менше 30 кг д.р./га. У період вегетації, разом із внесенням гербіцидів (якщо є фінансова можливість), варто зробити підживлення розчином карбаміду або аміачною селітрою з розрахунку 25-30 кг/га азоту.

Добір сортів. Підготовка насіння до сівби Сорти гірчиці, районовані в Україні: сарептської— Мрія, Тавричанка Для сівби використовують кондиційне насіння із схожістю не менше 85 %, чистотою 98 %, протруєне ТМТД (3 кг препарату на 1 т насіння). Перед сівбою насіння обов’язково слід протруїти, щоб запобігти знищенню сходів хрестоцвітою блошицею.

Строки сівби, норми висіву Гірчицю сарептську на чистих від бур’янів полях сіють услід за передпосівною культивацією. На забур’янених полях її рекомендується сіяти через 10 — 15 днів після початку польових робіт з попереднім знищенням бур’янів передпосівною культивацією Норма висіву сарептської гірчиці 10— 12 кг,На дуже засмічених полях гірчицю краще сіяти широкорядним способом з міжряддям 45 см. Норма висіву при цьому зменшується — сарептської гірчиці до 6 — 8 кг.
Що далі від оптимальних умов, то норма висіву має бути більшою. Можна класти насіння і в мерзло-талий грунт, але в цьому разі норму висіву слід збільшити — на 50-100% (за основу слід брати 10 кг/га). Сходи здатні витримати заморозки до мінус 3-50С. Гірчиця — культура довгого світлового дня: що він довший, то швидше минають фази розвитку. І що швидше відбувається цвітіння, то менше формується насіння, тобто врожай знижується. Тому затягувати із сівбою гірчиці не можна: Інститут олійних культур рекомендує на Півдні і Південному Сході України сіяти її не пізніше 20 квітня.

Способи сівби Сіяти одразу після передпосівної культивації.
Під час сівби дуже важливим моментом є глибина загортання насіння. За оптимальних 2-3 см вона може доходити до 6 см — залежно від вологості грунту. Крім того, глибина загортання залежить від строків сівби. Якщо вони надранні і вологи в грунті ще багато, то сіяти треба на 2-3 см.
Сіють гірчицю звичайним рядковим способом Глибина загортання насіння на легких та середніх ґрунтах 4—5 см, на важких — не більше 3 см.
Після сівби поле слід закоткувати, краще важким кільчасто-шпоровим або овочевим котком: він забезпечує добрий контакт ґрунту з насінням. За доброго прикотковування вимоги щодо вологості ґрунту істотно знижуються. Користуватися сівалкою СЗТ можна, але не з полозовидними сошниками, а із звичайними дисковими або анкерними, які дають змогу загортати насіння глибше 3 см.

Догляд за посівами Услід за сівбою гірчиці ґрунт коткують кільчастими котками. Якщо на посівах утвориться ґрунтова кірка, її знищують боронуванням середніми та легкими боронами упоперек рядків. Особливу увагу в період догляду за посівами приділяють своєчасному знищенню численних шкідників. У період повних сходів гірчиці краї посівів (шириною 20 — 25 м) обробляють 40 %-м метафосом з розрахунку 1 л/га з метою знищення хрестоцвітої блішки до її розселення на посіві з місць зимування. При виявленні на по­сівах борошнистої роси їх також обприскують метафасом. У період бутонізації — початку цвітіння проти різноманітних шкідників посіви обприскують суспензією 30 %-го вофатоксу (1 кг препарату на 1 га).

Збирання врожаю Насіння гірчиці сарептської дуже дрібне: 1-2 мм у діаметрі. Тому збирати його можна лише тими комбайнами, що пристосовані для збирання дрібнонасінних культур або треба дообладнувати відповідними пристосуваннями, в іншому разі може бути втрачено до половини врожаю. Гірчицю можна збирати як прямим комбайнуванням (за вологості насіння 12-14%), так і косити у валки (25-30%).
Гірчицю сарептську збирають переважно роздільним способом, бо насіння її при дозріванні швидко обсипається. Скошують у валки на початку воскової стиглості зерна, коли рослини набувають жовтого кольору, нижні листки обпадають, на центральній гілці у верхній частині достигає 20 — 25 %, у нижній 55 — 60 % стручків, насіння має вологість 35 — 40 %. Висота зрізу при скошуванні 15 — 20 см.Валки обмолочують зерновими комбайнами через 3 — 4 дні після скошування при вологості насіння не вище 10—11 % в ранкові, вечірні та нічні години.
Гірчичну солому краще за все подрібнити й залишити в полі.

Зберігання врожаю, покращення якості Зберігають у досить сухому, провітрюваному приміщенні протягом 1 року

Переробка врожаю Насіння цієї різновиди гірчиці в першу чергу використовують для одержання гірчичного масла. Що залишився макуха, який містить велику кількість корисних речовин, піддають подаль ший обробці і отримують гірчичний порошок для харчових і медичних цілей. Для кулінарних та лікарських цілей до цвітіння рослини виробляють також заготівлю зеленої маси. Гірчичний мед поступається за якістю лише липовому та квітковому. Підчас цвітіння гірчиця дає майже 100 кг нектару з гектара. За нормальних умов розвитку період цвітіння сарептської гірчиці досить тривалий — 2–3тижні, а іноді й більше. Сарептська гірчиця — цінний зелений корм. За своїми кормовимивластивостями вона не поступається традиційним кормовим культурам, такимяк конюшина, бобові та злакові трави, кукурудза на зелений корм тощо.Зелена маса з озимих та проміжних посівів гірчиці цінна тим, що надходить для годівлі тварин у найкритичніші періоди — рано навесні та пізно восени, коли інших джерел зелених кормів немає. Особливо цінна вона для виготовлення хліба вищих сортів (гірчичний хліб) і кондитерських виробів. У консервній промисловості гірчицю використовують для виготовлення кращих сортів рибних і м’ясних консервів, успішно замінюючи прованську олію. Широко застосовують гірчичну олію у маргариновій та миловарній галузях промисловості, у виробництві оліф і фарб. У промислових умовах гірчична олія може зберігатися рік, що в кілька разів довше, ніж термін зберігання соняшникової олії. До того ж, гірчична олія є джерелом відновлюваної енергії: способом метанолізу з неї можна отримати паливо.